попливти

і попли́сти́, -иву́, -иве́ш; мин. ч. попли́в, попливла́ і поплила́, попливло́ і поплило́; наказ. сп. попливи́; і рідко попли́нути, -ну, -неш; наказ. сп. попли́нь; док.

1) Почати рухатися по поверхні води, почати пливти.

2) Почати рухатися разом із водою, за течією.

3) Почати литися потоком, струмками (про рідину); потекти. || із сл. кров. Почати здійснювати безперервний круговий рух. || перен., розм. Почати безперервно переміщатися по трубах, проводах і т. ін. (про газ, струм і т. ін.). || перен. Почати переміщатися суцільною масою (про предмети). || перен. Почати рухатися рівномірно в одному напрямку у великій кількості (про людей). || перен. Почати зсовуватися вниз по чому-небудь (про гладеньку тканину). || перен. Почати одноманітно здійснюватися, минати (про життя, події, час і т. ін.). || перен. Почати безперервно змінювати одне одного (про думки, мрії, спогади і т. ін.).

4) перен. Почати повільно, плавно переміщатися в просторі (про окремі живі істоти, предмети). || Почати плавно пересуватися в танці. || Почати переміщатися відносно горизонту (про небесні світила). || Почати плавно переміщатися перед очима того, хто рухається на транспорті (про нерухомі предмети). || Внаслідок запаморочення почати здаватися таким, який плавно рухається. || Почати переходити з предмета на предмет, ні на чому не зупиняючись (про погляди).

5) Почати поступово поширюватися в просторі. || Почати плавно звучати.